настилать

настилывать, настлать настилати, наслати, настеляти и настелювати, настелити, (о мног.) понастилати, понастелювати що и чого; (намащивать) намощувати, намостити що и чого, мостити, змостити, помостити що, (только камнем) брукувати що, набруковувати, набрукувати що и чого, (вульг.) буркувати, набурковувати, набуркувати, (о мног.) понамощувати, понабруковувати, (вульг.) понабурковувати. [Коровам у хліві соломи настелено товсто (Харківщ.). Настелиш соломи в холодній, щоб було їм м'якенько (Коцюб.). Намостив колючок під яблунею (Рудч.). Мостили мости через річеньки (Пісня). Високу кровать змостила (Чуб. V). Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх (Рудч.)]. -ть пол, потолок - мостити, намощувати, намостити поміст (підлогу), настилати, наслати поміст (підлогу), стелю. -ть мостовую (камнем) - брукувати, вибруковувати, вибрукувати що (напр. вулицю). Настланный - насланий, настелений, понастиланий, понастелюваний; намощений, змощений, помощений, понамощуваний; набрукований, понабруковуваний, (вульг.) набуркований, понабурковуваний. [Поміст, шклом настелений (Рудч.). Дорога, з дощок намощена, що по їй вагончики бігають (Грінч.)]. -ться -

1) настилатися, наслатися, понастилатися; бути настиланим, насланим, понастиланим и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) настелитися, (намоститься) намоститися, (о мног.) понастелюватися, понамощуватися.

* * *

несов.; сов. - настлать

настила́ти, насла́ти, -стелю, -сте́леш (редко) и мног. понастила́ти, настеля́ти, настеля́ти, -стелю, -стелиш и мног. понастели́ти; (намащивать) намо́щувати, -щую, -щуєш, намости́ти, -мощу, -мостиш и мног. понамо́щувати